Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інститут рукопису

Established 2 of August 1918 as the National Ukrainian Library, from 1988 holds the name of V.I. Vernardskyi.  

На початковому етапі діяльності (1918–1930-ті роки), головним завданням Бібліотеки стало накопичення книжкових і рукописних зібрань та колекцій – у ній стрімко концентруються значні за обсягами приватні зібрання, архівні комплекси націоналізованих установ, фонди зліквідованих бібліотек та видавнича продукція друкарень, освітніх та релігійних установ, громадських організацій тощо. Від 1918 р., часу заснування Бібліотеки, і включно з повоєнними роками до фондів відділу рукописів увійшла колосальна кількість рукописних зібрань та колекцій. Значну частину колекційного фонду складають документи наукових установ. Зокрема, це великі за обсягом та складні за структурою архіви реорганізованої в 1934 р. Всеукраїнської академії наук, а також Українського науково-дослідного інституту книгознавства. Цінні архіви, колекції та зібрання містяться у фондах наукових товариств. Серед найбільш значимих фондів – колекції, зібрання та архіви знакових дореволюційних вищих і середніх навчальних закладів. Фонди просвітницьких товариств та організацій репрезентовані архівом Київської «Просвіти», одного з найактивніших в Україні просвітницьких товариств; а також архівом та зібранням Кабінету єврейської культури, завдання якого полягало в збиранні та опрацюванні національного фольклору та етнографічних пам’яток. Важливими є архіви, зібрання та колекції музейних установ. У фондах Інституту містяться також редакційні портфелі періодичних видань та українських видавництв кінця ХІХ ст. – 1920-х років.